Новини

Як оподатковується сервітут нерухомого майна

Під час укладання договору сервітуту нерухомості (тут слід неодмінно наголосити на його відмінності від земельної ділянки) власник нерухомого майна право на користування цим майном передає іншій особі.

Надання права користування нерухомим майном (як вже було зазначено вище, відмінним від земельної ділянки) відповідно до договору сервітуту - операція з надання послуг (тобто це послуга, яку одержувач споживає під час процесу здійснення свого певного виду діяльності) і оподатковується ПДВ за загальними правилами зі ставкою 20%.

Нагадаємо, зо згідно з статтею 401 Цивільного кодексу України, сервітут - це право на використання чужого майна. Саме сервітут визначає об’єм прав, які стосуються користування чужим майном. Особа, яка користується сервітутом зобов’язана сплачувати  за користування цим майном, за винятком, звісно, якщо щось інше не передбачене договором, рішенням суду, заповітом, або ж українським законодавством..

Слід зазначити, що сервітут не позбавляє власника майна права володіння, користування і розпорядження цим майном (мова про майно, щодо якого встановлений сервітут).

Це означає, що під час укладення договору сервітуту нерухомого майна його власник передає іншій особі деякі права на користування цим майном.

Сервітут не підлягає відчуженню. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно щодо якого він встановлений.

Чи враховуються при визначенні об’єкта оподаткування витрати платника податку на прибуток на оплату сервітуту?

Так, згідно зі статтею 395 Цивільного кодексу України, сервітут - речове право на чуже майно. Вже згаданою статтею 401, також встановлено, що сервітут може бути встановлений щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або будь-якого іншого нерухомого майна. Сервітут встановлюється задля задоволення потреб осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом, окрім як шляхом користування чужим нерухомим майном. Сервітут може належати власникові сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Відповідно до Податкового кодексу України, під час обчислення об’єкта оподаткування до складу витрат включаються інші витрати господарської діяльності, до яких, слід наголосити, прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат.

Інші витрати визнаються за витрати звітного періоду, в якому вони були здійснені, відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку.

Усі витрати, що враховуються задля встановлення об’єкта оподаткування, визнаються на основі первинних документів, які підтверджують той факт, що платник здійснив податок витрат.  Нагадаємо, що обов’язковість ведення і зберігання таких первинних документів передбачене правилами ведення бухгалтерського обліку.

Тобто, платник податку, що використовує сервітут, має повне право включити до складу витрат виплату сервітуту (тобто плату за користування нерухомим  майном), але це лиши у випадку наявності документів, які це підтверджують і надання документів, які підтверджують  зв’язок таких витрат із його господарською діяльністю.