Новини
Україна планує скасувати майже 13 тисяч радянських ГОСТів
Урамках реалізації плану з приведення українських стандартів до європейських, з 2016 року Україна має намір скасувати майже 13 тисяч радянських ГОСТів. Для того, щоб бізнес встиг пристосуватися до нових умов більшість із них будуть діяти ще два роки - до початку 2018 року.
«Де-юре ГОСТи вже були необов'язковими. Але існував імператив щодо їх застосування, як в текстах самих ГОСТів, так і в численних підзаконних актах. Тому багато підприємств де-факто продовжували застосовувати ГОСТи в обов'язковому порядку», - розповідає заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефедов. За його словами, ті підприємства, для яких використання ГОСТів є важливим або надає певні конкурентні переваги, можуть продовжувати їх застосовувати. Але у майбутньому використання цих стандартів не буде обов'язковим.
Проте, навіть, із переходом із радянських ГОСТІВ на європейські стандарти, найближчі півроку українському експорту не варто чекати на суттєві поліпшення.
«Угода не приведе до розширення торгівлі з Європою. Україна поки не може запропонувати Європі конкурентоспроможну продукцію. Мова йде про те, що це полегшить експорт наших товарів в треті країни, так як на них будуть європейські сертифікати», - переконаний директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстой.
На його думку, процес отримання європейських сертифікатів буде тривалим, оскільки ЄС серйозно стежить за якістю продукції.
Існуючий режим торгівлі України з Євросоюзом викликає неабияке занепокоєння у країн Євразійського економічного союзу на чолі з Росією. Тут побоюються, що європейський товар, потрапивши в Україну за нульовим митом, завдяки ЗВТ з СНД може потрапити на територію всієї співдружності, якщо цей ринок не буде захищений. Нагадаємо, уряд Росії прийняв рішення ввести з 1 січня 2016 року продуктове ембарго відносно України.
Однак українські урядовці переконані, що для хвилювань немає причин, оскільки торговельні відносини України і Росії останнім часом не відрізнялися високою активністю. Все, що потрібно було зробити для так званого «розвитку» торговельних відносин між країнами, Росія вже зробила раніше ще до активізації військового конфлікту на Донбасі. Так, Росія вводила обмеження на імпорт широкого спектру продукції, починаючи від цукру і кондитерських виробів і закінчуючи овочами, м'ясною та молочною продукцією.
У результаті українським експортерам довелося диверсифікувати ринок. Україна змогла втричі скоротити залежність від російського. За прогнозами українського уряду, в 2016 році втрати України через введення продуктового ембарго східного сусіда складуть 600 мільйонів доларів.
У той же час міф про те, що, прийнявши правила Євросоюзу, Україна отримає переваги на європейському ринку, але зіткнеться з труднощами під час експорту продукції на інші ринки, залишається міфом. Як стверджує перший секретар Представництва ЄС в Україні, доцент економіки Інституту політичних досліджень Жослін Гіттон, є кілька аргументів, які підтверджують, що все це вигадки.
По-перше, ринок Євросоюзу - найбільший на планеті. По-друге, європейські норми і стандарти широко відомі в усьому світі: можливість експорту продукції в ЄС у багатьох випадках означає можливість експорту в інші країни світу. По-третє, європейські галузі, які неухильно дотримуються правил ЄС, не мають жодних проблем з експортом продукції на російський ринок.