Новини
Чи зменшаться ціни на іномарки в Україні?
З 1 січня нового 2016 набрала чинності економічна частина Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі. Україна і Євросоюз максимально знижують торгові бар'єри та обмеження для безперешкодного руху товарів і послуг. Тобто, митні тарифи, які сплачуються під час продажу товарів між Україною та ЄС, в більшості випадків поступово знизяться до нуля.
Чи варто чекати на здешевлення іноземних автомобілів українцям? Експерти цього не радять. Мовляв, ціни на європейські автомобілі фактично не зміняться (не рахуючи скасування додаткового мита у розмірі 5%, але це не пов'язано з Зоною вільної торгівлі). Навпаки, Україна має всі шанси зберегти ввізні мита на іномарки, що випливає з тексту угоди.
Хоча, з одного боку, ЗВТ передбачає поетапне зниження ввізного мита на нові легкові автомобілі, випущені в країнах Європейського Союзу, та з іншого - угода про ЗВТ враховує граничний обсяг імпорту автомобілів з ЄС, при перевищенні якого Україна буде активно вживати захисні заходи.
Так, якщо в перший рік після старту ЗВТ в Україну з ЄС буде імпортовано понад 45 тисяч нових легкових автомобілів, то вже з наступного року вона має право ввести захисну мито в розмірі 1%. За умови подальшого перевищення зазначеного бар'єру, Україна зможе щороку підвищувати мито. Таким чином, максимальний розмір ввізного мита та додаткового спецмита буде залишатися на рівні 10%, що аналогічно нинішній ставці ввізного мита.
«Зі вступом до Зони вільної торгівлі з ЄС для України відкриваються не тільки нові можливості, але й ризики. Це має бути стимулом для української влади та бізнесу - максимально динамічно і системно працювати над адаптацією економіки країни до умов вільної торгівлі з ЄС. Це та стратегія модернізації та підвищення конкурентоспроможності України, без якої у неї не буде майбутнього», - переконаний голова Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Анатолій Кінах.
У зв'язку з відсутністю консолідованих дій на вищому рівні, Україна входить до ЗВТ, практично не маючи жодної програми модернізації та адаптації економіки до регламентів і стандартів ЄС. «Адже одночасно з виходом на зовнішні ринки, ми відкриваємо свій. Мита зменшуються практично до мінімуму. І за багатьма параметрами конкурентоспроможності наша економіка поступається європейській. Зокрема, облікова ставка Центрального європейського банку в річному вираженні становить порядку 0,25%, у той час як Нацбанку 22%, що майже в сто разів вище, а комерційна ставка ще вища. За енергоємності наша продукція в 2-3 рази вище, ніж європейська. Продуктивність праці 2-4 рази нижче. Моральний і фізичний знос основних фондів вище 60% і т.д. Тому всі повинні розуміти, що початок ЗВТ з Євросоюзом - це не диво. На нас не чекають на зовнішніх ринках. Конкуренція була, є і буде », - наголосив Кінах.
Тому вкрай важливо, на його думку, удосконалюючи всі умови незворотною інтеграції економіки України в європейський економічний простір, «займатися внутрішнім ринком, підвищуючи його платоспроможність, створюючи умови доступу до кредитних ресурсів, цивілізованими методами удосконалювати державний протекціонізм, програму локалізації виробництва, імпортозаміщення».
«Адже держави, які мають більш високий рівень ємності, платоспроможного внутрішнього ринку завжди з мінімальними втратами виходять з тих чи інших проблем, які виникають на світових економічних, фінансових ринках», - наголошує він.