В Україні прийнято Закон про заробітчан

Верховна Рада прийняла Закон «Про зовнішню трудову міграцію». На вимогу Європи права і обов’язки українських заробітчан зібрали і прописали в одному документі. Цей нормативний акт регулює усі питання соціального захисту українців, які працюють за кордоном.
 
Як розповідає член правління Української Гельсінської спілки з прав людини Лідія Тополевська, закон про українських заробітчан, а саме так його називають у народі, прийняли за вимогою Європи і задля пом’якшення в Україні візового режиму.
 
За словами Лідії Тополевської, у новому Законі «Про зовнішню трудову міграцію» все чітко і гарно розписане, однак, як він працюватиме не на папері, а на ділі – може показати лише час. Адже чимало соціальних гарантій для українських заробітчан за кордоном і раніше були передбачені українським законодавством. Однак, тепер усі вони зібрані в один нормативний акт.
 
Новим Законом держава гарантувала українським заробітчанам, що після повернення на Батьківщину вони жодним чином не будуть обмежені у своїх правах.
 
Новим Законом «Про зовнішню трудову міграцію», зокрема, передбачено, що податки від здійснення своєї трудової діяльності за кордоном особа сплачує тій країні, у якій вона працює. А ось, податки зі своєї нерухомості – в Україні. Новим Законом також передбачено, що заробітчанин має повне право робити внески на державне соціальне страхування і потім, після повернення додому, отримувати в Україні пенсію.
 
Дуже важливий момент нормативного акту про заробітчан – закріплення визнання Україною дипломів про вищу, середню та професійну освіту, які трудові мігранти отримували за кордоном, коли там працювали. Ще один цікавий нюанс нового Закону України стосується прав на освіту дитини, яка була за кордоном разом із батьками. Так, якщо дитина навчалася там, то після повернення в Україну вона гарантовано отримує право на продовження навчання в українському навчальному закладі.
 
Урегульоване у новому Законі й питання смерті трудового мігранта за кордоном.
«Якщо заробітчанин помер за кордоном, то закон покладає усі витрати на пере направлення його праху в Україну на українські дипломатичні представництва», - каже член правління Української Гельсінської спілки з прав людини.
 
На запитання про те, як захищені права тих, хто зібрався їхати на роботу за кордон, Лідія Тополевська відповідає, що у першу чергу, чітко вказано, що фірми-посередники, які займаються працевлаштуванням українців за кордоном, за надання неякісних послуг своїм клієнтам несуть відповідальність. «Передбачено, що у випадку працевлаштування через фірму має бути договір із чітко прописаними правами і соціальними гарантіями працівника, - розповідає Тополевська. – А ось права трудових мігрантів, зокрема, на належні умови праці, винагороду, відпочинок і соціальний захист, регулюються законодавством держави перебування та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою».
 
«Закон поширюється на кожного заробітчанина, який працює а кордоном, - каже Тополевська, наголошуючи, - чітко вказано, що ця особа має офіційно і легально працювати. Закон не поширюється на тих, хто виїхав за кордон на навчання і попросив там притулку, або перебуває у відрядженні».