На Сицилії відкриють найсучаснішу астрономічну станцію у Європі

Навесні наступного року в Ізнелло, що в провінції Палермо, відбудеться офіційна інавгурація Астрономічного Парку Мадоніє (Parco astronomico delle Madonie, Pam), який стане найбільш інноваційною астрономічної станцією в усій Європі. Тут встановлять найпотужніший у Європі телескоп.
 
Проект парку представлений в Палермо лауреатом Нобелівської премії з фізики Джорджем Смутом, американським астрофізиком, який першим довів правильність теорії Великого Вибуху. Будівництво парку Pam обійшлося в 15 мільйонів євро. У його структуру входять такі об’єкти, як: станції спостереження для дослідників, великий цифровий планетарій на 75 місць, тераса з 12-ма астрономічними приладами для спостереження за космічними тілами, радіотелескоп з параболою, діаметром 2,3 метра, астрономічні лабораторії на відкритому повітрі, навчальні майстерні і мультимедійний музей.
 
«Родзинка» дослідницької станції на Сицилії - телескоп, оснащений спектрографом найвищого розширення, унікальним і найточнішим у Європі. Телескоп дасть можливість спостерігати область неба в десять разів більшу за діаметр повного Місяця і досліджувати мільйони нових галактик.
 
Центр працюватиме й «дистанційно», в основному, для студентів, але також і для дослідників і вчених, які з будь-якого місця на планеті зможуть увійти в інтернет і отримати доступ до оперативного центру астрономічних спостережень.
 
Вибір Ізнелло, як власне, й Італії у якості місця для зведення станції не випадковий, адже астрономи вважають його найкращим місцем для спостерігання за небесними тілами. Окрім того, за Італією й іще один рекорд, встановлений астронавтом Самантою Крістофоретті. Це не лише перший астронавт, яка полетіла у космос, прихопивши з собою кавоварку і перша людина у світі, яка скуштувала там щойно звареної кави, але й перша жінка з Італії, яка вирушила за межу планети Земля, встановивши світовий рекорд із безперервного перебування у космосі серед представниць слабкої статі.
 
Нагадаємо, міжнародна космічна експедиція, до якої увійшла Саманта Крістофоретті стартувала з космодрому Байконур ще 24 листопада 2014. Її учасники мали провести на орбіті шість місяців, виконати великий обсяг робіт програми науково-прикладних досліджень і повернутися на землю 14 травня. Однак посадка була відкладена через аварію вантажного корабля «Прогрес М-27М», який зійшов з орбіти і згорів в шарах атмосфери підчас падіння на землю. У центрі управління польотами було прийнято рішення залишити екіпаж на станції ще майже на місяць. Так Саманта Крістоферетті зі з іншими членами екіпажу мимоволі стали рекордсменами за тривалістю перебування в космосі - вони відпрацювали в невагомості 200 діб і виконали близько 220 експериментів у галузі техніки, медицини та фізики.
 
Окрім того, Саманта Крістофоретті вперше зробила на Міжнародній космічній станції те, що чимало людей роблять щоденно – зварила собі кави. З травня, недільного ранку, на унікальній кавоварці, розробленій спеціально для заварювання кави у стані невагомості, вона зварила ароматного напою собі й членам свого екіпажу. Вчені запевняють: це унікальне досягнення. Адже, кава, зварена астронавтом у космосі, не просто напій для задоволення, але й вивчення гідродинаміки у космічному просторі. Без сумніву, це велике досягнення буде зафіксоване і в новій астрономічній станції, що на Сицилії.