Мінфін хоче зменшити кількість груп платників єдиного податку до двох

Спрощену систему оподаткування чекає велика реформа з «сюрпризами». Міністерство фінансів пропонує заборонити юридичним особам працювати на єдиному податку, встановивши також обмеження річного обороту для фізосіб у розмірі не більше 2 мільйонів гривень.
 
Таким чином, як вважають у Мінфіні, вдасться «вигнати» зі спрощеної системи великий бізнес, що ховається від оподаткування. Але при цьому пільгові умови залишать для «само зайнятих» підприємців, зокрема, торговців. Експерти вважають, що ідея вельми ризикована, тому що у випадку реалізації цієї податкової моделі сотні тисяч приватних підприємців будуть змушені піти «в тінь», тоді як загальна система оподаткування ще не пристосована для дрібного бізнесу.
 
Жодна податкова реформа не обходиться без переформатування спрощеної системи оподаткування. Останній раз найбільш істотні зміни «спрощенка» пережила в 2011 році, коли на її базі створили шість груп, поділивши їх, виходячи з критеріїв за річним оборотом, кількості співробітників і, власне, ставок єдиного податку. З початку 2015 спрощену систему змінили мінімально, скоротивши кількість груп до чотирьох і додавши в останню сільгоспвиробників.
 
Минулу реформу готувала команда екс-міністра фінансів Олександра Шлапака, тоді як над новою версією податкових правок більше півроку працювали вже люди Наталії Яресько. Тривалий час з Мінфіну долинали чутки, що влада має намір повністю ліквідувати спрощену систему. Втім, міністр Яресько, презентуючи концепцію реформи, спростувала це, запевнивши, що у міністерства немає планів остаточно покінчити зі «спрощенкою». «Спрощена система повинна працювати для тих, хто є малим підприємцем, хто своїми руками працює на себе і свою сім'ю», - заявила міністр. Але при цьому, на думку Яресько, спрощена система повинна перестати бути внутрішнім офшором для великих компаній, яким чинна система дозволяє дробити бізнес на кілька юридичних осіб, тим самим уникаючи роботи на загальній системі та сплати податку на прибуток.
 
Суть міністерської пропозиції щодо «спрощенки» полягає в тому, щоб створити дві групи «А» і «Б» замість нині чотирьох існуючих. У групі «А» залишаться «само зайняті» громадяни, і для них практично нічого не зміниться. У групі «Б» об'єднають всіх тих, хто працював на 2-й і 3-й групі, а також сільгоспвиробників з 4-ї групи. Звичайно, далеко не всі зможуть потрапити в групу «Б». Мінфін пропонує встановити максимальну планку річного обороту для працюючих на єдиному податку на рівні 2 мільйонів гривень. Двері в «спрощенку» будуть раз і назавжди зачинені для юридичних осіб, яким доведеться перебудуватися на загальну систему. У фізосіб же, за словами Яресько, не буде обмежень у роботі з юрособами, а значить, це негативно не вплине на працівників ІТ-сектору й інших людей, які співпрацюють з компаніями як фізособи-підприємці.
 
Втім, далеко не всі згодні з такою постановкою питання. Нинішній варіант спрощеної системи повністю задовольняє бізнес, наголошує генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В'ячеслав Биковець. «Будь-яка реформа і зміни, які уряд почав із введенням реєстраторів розрахункових операцій, в кінці-кінців призведе до того, що за рік-два на спрощеній системі доведеться ставити хрест», -  каже він. Співрозмовник зазначає, що в уряді, очевидно, забули, з якою метою наприкінці 90-х задумувалася спрощена система. «Її вводили для того, щоб спростити і звести до мінімуму контроль, звітність та облік, надавши суб'єктам господарювання можливість вільно працювати. Щоразу, вводячи нові обмеження, уряд виводить частину малого бізнесу зі спрощеної системи », - констатує Биковець.
 
Саме з цієї причини запропонована Мінфіном модель «спрощенки» може загнати бізнес у тінь, підтверджує віце-президент, голова комісії з питань економічної політики Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Юлія Дроговоз. Тих, хто не вписується в критерії Мінфіну, за словами експерта, чекає неминуче збільшення податкового навантаження при переході на загальну систему оподаткування. «Це і ускладнення обліку, і збільшення витрат на утримання бухгалтерії. Все це не сприятиме розвитку малого бізнесу. Адже натомість нічого не пропонується », - каже Дроговоз.
 
Окрім того, експерти звертають увагу, що в нинішній редакції Податкового кодексу недостатньо чітко прописані норми про облік витрат для підприємців на загальній системі, а багато витрат взагалі не включені. На думку Юлії Дроговоз, ще куди не йшло, якби при переході на загальну систему малий бізнес міг отримати пільгову нульову ставку податку на прибуток. Однак у Мінфіні на це навряд чи підуть. Особливо враховуючи той факт, що основна мета нововведень, які пропонує міністерство, полягає в тому, щоб перекрити можливість великому бізнесу мінімізувати відрахування до бюджету. Втім, на думку Юлії Дроговоз, навіть якщо «спрощенка» дозволяє застосовувати тіньові схеми, це зовсім не означає, що працювати за її правилами повинні тільки люди з оборотом до 2 мільйонів гривень. «Це дуже мало. Особливо враховуючи девальвацію останніх років », - зазначає вона. Наголошуючи, що більш життєздатною виглядає модель, презентована головою податкового комітету Ніною Южаніна, де верхня щаблина річного обороту встановлена на рівні 5 мільйонів гривень.