Імпортний збір в Україні: очікування і реальність

Імпортний збір у розмірі 5-10% було введено задля підтримки платіжного балансу ще наприкінці лютого. Хоча тоді жодне відомство й не надало розрахунків із доцільності такого нововведення, але вже за чотири місяці Україні слід аргументувати країнам-членам СОТ, що такий розмір імпортного збору дійсно допоміг українській економіці.
 
Та на відміну від начебто компетентних відомств, які на момент введення в Україні 5-10% імпортного збору так і не спромоглися обґрунтувати його доцільність, представники вимагають негайно його скасувати.
 
Слухання у парламентському комітеті з питань податкової та митної політики, на яких обговорювалися результати введення імпортного збору. Абсолютно всі представники бізнесу, які були присутні на заході висловилися за його скасування.
 
Бізнесмени наполягають на затвердженні законопроекту про скасування імпортного збору, зареєстрованого групою депутатів на чолі з Юлією Тимошенко.
 
«Українське питання» на  засіданні генеральної ради СОТ розглядатиметься 27 липня. Часу залишилося небагато.
 
«Усі країни СОТ, окрім Росії, погодилися з тим, що Україна ввела збір згідно з вимогами організації. Через позицію Росії комітет СОТ з питань платіжного балансу не зміг взяти консенсусне рішення, і це питання буде виноситися на розгляд Генеральної ради.

Нам важливо вийти єдиним фронтом з тим, що збір доцільний», - пояснює заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська.
 
Єдина позиція з приводу збору в уряді відсутня. Мінфін - за те, щоб продовжити термін його дії, Мінагропрод наполягає на скасуванні, Мінекономіки пропонує спочатку дослідити вплив збору на економіку. Нацбанк, що важливо, підтримує позицію Мінфіну.
 
За останні п'ять місяців бізнес просто «засипав» міністерства й відомства листами з проханнями скасувати імпортний збір. Причина - негативний вплив на роботу підприємств на тлі загального падіння економіки.
 
Підприємці вказують, що компанії, де імпорт становить значну частину собівартості продукції, через впровадження імпортного збору просто виявилися неконкурентоспроможними. У них немає можливості підвищити ціни. Багато хто продовжує працювати в певних цінових рамках, прагнучи зберегти контракти. Виникають ситуації, коли ціни на продукцію виявляються нижче собівартості. Такі компанії нині опинилися перед проблемою скорочення робочих місць.
 
За словами Наталії Микольської, міністерство отримало два види звернень від представників бізнесу. Перший - стосувався скасування збору, другий - розширення списку товарів. Проте, прохання розширити список товарів, за її словами, суперечить позиції СОТ.
 
Ще один аргумент представників бізнесу за відміну 5-10% імпортного збору на продукцію - зростання контрабанди і «тіньового» імпорту.
 
«Обсяги тіньового імпорту виросли. Компанії-експортери, які закуповують сировину, понесли найбільші втрати. Збір має лише фіскальний характер і погіршує фінансовий самопочуття підприємств», - вважає глава робочої групи з питань зовнішньої торгівлі АСС Олена Омельченко.

«Збір стимулює контрабанду. У сегменті побутової електроніки частка ввезених в обхід закону продуктів зросла. У січні-травні 70% жорстких дисків потрапляють в країну контрабандним шляхом. Через несплату митних платежів втрати бюджету становлять 42 мільйона гривень», - зазначає генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич.
 
За його словами, 88% комп'ютерних процесорів потрапляє в Україну незаконно, через що бюджет недоотримує ще 34,7 мільйона ​​гривень. «Сума недоотриманого ПДВ від контрабанди процесорів - 28 мільйонів гривень - значно більша за отримані 5% імпортного збору в розмірі 6,7 мільйона гривень», - наголошує Пероганич.
 
Дедалі частіше доводиться чути питання: навіщо?
 
За словами директора департаменту податкової та митної політики Мінфіну Миколи Чмерука, всього від цього податку в 2015 році до бюджету має надійти 17,6 мільярда гривень. Микола Чмерук переконаний, що цей план вдасться виконати. Однак, проблема в тому, що в березні Україна отримала кредит від МВФ, частина якого пішла на поповнення резервів. Як на них вплинув саме імпортний збір і чи вплинув взагалі - незрозуміло.
 
Незрозумілим також залишається вплив збору на платіжний баланс і економіку України в цілому. Оцінки експертів і Нацбанку в цьому питанні кардинально розходяться.
 
Згідно з підрахунками НДІ інформатизації та моделювання економіки, додатковий імпортний збір призведе до скорочення ВВП на 6,4% і падіння виробництва на 14,9%. За словами начальника відділу аналізу зовнішнього сектора НБУ Тараса Токарчука, збір додасть до ВВП 1,5% або 1 мільярд доларів.
 
Однак нині вже добре зрозуміло: збір не вирішив проблем платіжного балансу. З початку 2015 року обсяги імпорту скорочуються. За даними Мінекономіки, у січні-травні обсяг імпорту склав 14,8 мільярда доларів, що на 35,4% менше у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року.
 
Стрімке скорочення імпорту вплинуло на платіжний баланс: у січні-травні дефіцит поточного рахунку скоротився до 345 мільйонів доларів, що на 82% менше торішнього (за цей же термін).