Представникам мікробізнесу дозволили не користуватися касовими апаратами

Обходитися поки що без касових апаратів Верховна Рада дозволила підприємцям, річний дохід яких менший за мільйон гривень.

Нагадаємо, 1 липня набрав чинності Закон, який зобов’язав платників єдиного податку третьої групи працювати винятково з касовими апаратами. Платників податку другої групи на те, щоб «обзавестися» касовими апаратами дали більше часу – до 1 січня 2016 року. Проте й ті, й інші, стикнувшись із проблемами обов’язково впровадження касових апаратів, не лише нарікали на їхню недоцільність, а подекуди й абсурдність застосування, але й дедалі більше зневірювалися у діях уряду.

Державна регуляторна служба, яка взяла на себе завдання проаналізувати втрати підприємців, спрямовані на реалізацію норм закону з обов’язкового застосування касових апаратів суб’єктами господарювання, оприлюднила сенсаційні дані.  Це розрахунки, які були проведені регуляторної службою за допомогою Європейської методики - SME-test і стосувалися фінансових витрат підприємців у перший рік впровадження касових апаратів (у розрахунку за один РРО). Згідно з результатами отриманих даних, вартість впровадження касових апаратів для третьої і другої груп становитиме 4 і 37 мільярдів гривень відповідно.

За оцінкою результатів дослідження витрат на виконання вимог Закону про впровадження РРО, встановлення касових апаратів суттєво збільшить фінансове навантаження на суб'єктів господарської діяльності.  Якщо раніше це було 4,7%,  то з впровадженням касових апаратів сягне  річного обсягу доходу платника єдиного податку другої групи.

Щодо платників єдиного податку третьої групи, то ті, в яких  обсяг реалізації сягає 2 мільйонів гривень на рік, за перший рік застосування касових апаратів витратять 71 тисячу гривень або 3-4% доходу. І це при тім, що у бюджет  вони сплачують приблизно стільки ж. А ось для підприємців, дохід яких не перевищує 20 мільйонів гривень на рік, витрати на встановлення касових апаратів складатимуть лише 0,35%. Тобто, чим менший суб’єкт господарювання, тим дорожче обійдеться йому встановлення касового апарату.

Фінансові аналітики переконані: впровадження РРО не дасть збільшить вартість адміністрування бізнесу, що не сприятиме детінізації економіки. Очікувати позитивної динаміки вони не радять.

Держбюджет зазнає чималих втрат від адміністрування введення в експлуатацію підприємцями касових апаратів. Ці втрати оцінюють у суму більшу за  53 мільйона гривень. Окрім того, виконання норм закону призведе до додаткових витрат на опрацювання звітності й здійснення контролю Державною фіскальною службою. А ще може стати причиною додаткових корупційних «спокус», як до прикладу, вибіркові перевірки і додаткові штрафи. Хоча обов’язкове застосування касових апаратів і не виключає приховування готівки.

Окрім того, дрібним підприємцям, які не мають відповідної освіти доведеться додатково витрачатися, аби винайняти бухгалтера. Не виключено, що для того, аби зекономити підприємці купуватимуть дешеві касові апарати, а ті, в свою чергу, швидко ламатимуться. Ремонт і обслуговування РРО обійдеться недешево.

Прихильники масового застосування українськими підприємцями касових апаратів, киваючи на Європу, зазначають, що застосування дрібними підприємцями РРО запобігатиме приховуванню готівки і зупинить контрабанду.

Без сумніву, у нового закону є і «плюси» і «мінуси». Саме тому Верховна Рада "пішла на поступки"  і прийняла зміни до нововведення. Від обов’язкового застосування касових апаратів український парламент звільнив підприємців, річні доходи яких менше за мільйон гривень.

«Реєстратори розрахункових операцій не використовуватимуться платниками єдиного податку першої, другої й третьої груп, в котрих обсяг доходу протягом року не більший за  мільйон гривень», - заявила голова комітету парламенту з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Проте, Южаніна наголошує, що у випадку перевищення мільйонного річного доходу застосування касових апаратів обговоренню не підлягає.