Неповний робочий день та зарплата менше мінімальної: нараховуємо ЄСВ

  Відповідно до ст.8 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цівільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата( дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць.

  При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску (ЄВ), встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

  Порядок виплати заробітної плати регулює Закон України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», згідно якого мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

  Тобто, якщо працівник відпрацював повний місяць, працедавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату не нижче за мінімальну.

  Відповідно до ст. 56 Кодексу законів про працю України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись, як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. 

  Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

  Таким чином, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

  Однак роботодавець розраховує суму ЄВ, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день.

  При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки ЄВ застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.