На поверхню комети вперше в історії приземлився космічний зонд

Як повідомляє Європейська космічна агенція, унікальна для всього людства подія сталася вчора – 12 листопада, штучний космічний зонд вперше приземлився на комету Чурюмова-Герасименко.

Про те, що штучний зон Філа (Philae) дістався ядра 67P/Чурюмова-Герасименко співробітники космічної агенції дізналися від самого зонда, отримавши сигнал, який і підтвердив його успішну висадку на кометі.

До знакової в космічній історії події зонд близько семи годин долав відстань у 22,5 кілометра. За вказаний час він, стартувавши від апарату Розетта (Rosetta), він прямував до комети зі швидкістю близько метра за секунду. Інформація про те, що Філа дісталася поверхні комети надійшла у космічну агенцію із запізненням у 30 хвилин. Сигнал про спуск досяг Землі, коли зонд уже перебував на одній із ділянок комети, що має назву Агіліка.

За інформацією космічної агенції, зонд Філа має на борту десяток інструментів, які будуть використані під час досліджень комети. Вчені мають намір вивчити структуру її ядра і зробити панорамні фотографії поверхні. Також космічні дослідники планують взяти проби ґрунту комети. До речі, необхідне свердло, яке встановлено на Філі, дасть можливість дістатися ґрунту на глибині 20 сантиметрів.

Спеціальної батареї, якою оснащений зонд,  достатньо для автономної роботи тривалістю майже 60 годин. Після цього обладнання живитиметься від сонячної батареї. Всі дані, зібрані зондом, надходять на Розетту, а з неї – на Землю.

Місія Розетта – вельми амбітний і масштабний проект Європейської космічної агенції. Інформація, отримана зі її допомоги, необхідна, аби пояснити  появу на Землі води й еволюцію Сонячної системи. У місії, організованій космічною агенцією, беруть участь 14 країн Європи і США.

До слова, комета Чурюмова-Герасименко, яка відкрита у Києві в 1969 році, на думку її першовідкривача Клима Чурюмова, може виявитись головним джерелом інформації щодо  зародження життя на Землі.